Ви дивитеся brabadu

Про золоті унітази

Чувак
За останній тиждень з'явилося 100500 листів до Президента у блогах різного рівня діячів. І в персональних ЖЖшечках, і у інтимних Фейсбучиках і на всяких Блогах Української Правди і Корреспонденту.

Кожен другий по-панібратськи до нього звертається і розказує який він неправий. Зазвичай згадуються саме Межигір'я, його золоті унітази, вертольоти, тендітна беззахисна жінка, яку відправлено на заслання, в'язень совісті та за сумісництвом колишній міністр, підлабузники азарови-тігіпки (чомусь часто саме так, через дефіз), сірі кардинали льовочкіни. Іноді давлять на старі мозолі із Анною Ахметовою та Чеховим. А ще кілька авторів завершило свій допис спробою обіграти фразу "я вам не заздрю".

І я от хвилююсь, чи побачить хоч один цей допис Президент? Якщо не побачить, то автор пар випустив, читачі почитали - пар випустили ооооок. Задоволені всі.

А якщо раптом... яку б таку ситуацію намалювати...

Придумав! Якщо раптом хтось в апараті президента таємний агент опозиції в глибокому запіллі. І він закривається в підсобці і на айпаді читає українську правду, ніби бачить крихітний промінчик світла серед кромешньої темряви.

В цей час Президент ненароком перевертає стаканчик води, прибиральниць поряд щось не догукаєшся, і він, як людина зовсім не горда, із нормального народу мужик, іде в підсобку за ганчіркою. Відкриває двері і бачить як таємний агент з червоними очима вчитується в звернення до президента. Відбирає в нього айпад, читає звернення і не розуміє нічого. Як же так? Я думав я останній собі унітаз золотий ставлю в цій країні, думав у всіх вже по два, а у декого і по три... А вертольоти? Так всі ж і так на чартерах літають, а я хотів так собі тихенько, щоб нікому не заважати, на маленькій бджілці літати.

А тендітна жінка? Так вона сама просилася побути трошки на самоті! Її ж так дістав цей підозрілий мужик Турчинов, який постійно за нею ходить.

Словом, перевернувся Президентів світ! І він біжить в туалет, з коренем відриває унітаз і викидає його у вікно отак:



І виходить на Хрещатик, і обнімається з усіма, хто йде повз нього і просить вибачення за Межигір'я і затори по всьому Києву і голосить, що думав що по всій Україні вже від щастя щоки тріскаються.

Тож до чого я веду. Пишіть Президенту, читає він чи не читає, пофігу. Все одно win-win.

Tags:

Чувак
Таке враження, що це розповідяють про якусь планету, якої не існує. А хотілося б... І хотілося б, щоб це було вже і тут, в Україні. Раджу прочитати, хоча б виділені блакитним фрагменти.

Originally posted by lesyaorobets at Мрію про таке інтерв'ю українського міністра освіти
Коли люди вибирають собі як проект свою процвітаючу державу - все виходить. Знаходяться можливості, гроші, рішення. Це інтерв'ю з грузинським міністром освіти. Мрію колись прочитати таке інтерв'ю нашого міністра.



Tags:

Школа розвідників

Чувак
Що це я все про звірят пишу? Треба і чогось доброго людям показати...

Я от, наприклад, зробив, як кажуть, just for fun  собі на радість універсальний шпигунізатор усіх і вся. За його допомогою можна легко переробити фотку друга на щось подібне до:
Міссіс Сміт, без Містера

Хто така не знаю, хтось із перших тестерів вже побавився. Все, що вам потрібно - портретна фотографія. Бажано як на паспорті - рівненько, бо нахилятися воно поки вміє лише на 90 градусів :) Тобто догори ногами теж має працювати. Доречі я і не пробував...

Запрошую усіх спробувати подивитися на себе в окулярах і з розкішними вусами. Сподіваюся, вам сподобається.

оптиміза*ори

Чувак
Мені, як людині, що професійну діяльність присвятила розробці ПЗ, добре зрозуміло що означає "оптимізація". Не полінюся скопіпастити з Вікіпедії:
Оптиміза́ція (рос. оптимизация, англ. optimisation, нім. Optimierung f) — процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва).
Але в наших держслужбовців... Та ви й самі знаєте, в них завжди все не так і жодним законам логіки не підкоряється. Черговий приклад "оптимізації" нам показує Київська Міська Державна Адміністрація (витяг з офіційного обгрунтування аренди нових пріміщень адміністрацією):
«…у зв’язку з відсутністю вільних приміщень в адміністративній будівлі Київської міської державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, Головному управлінню, необхідно орендувати окреме приміщення для розміщення в ньому власного офісу». - Наші гроші
Невже вони так навчилися оптимізовувати, що і будинок адміністрації всох і в ньому зникло пару поверхів, що тепер купці чиновників, які пройшли через жорсткі відбори і тотальне 20% скорочення персоналу тепер ніде працювати? Бідачки. На все про все - 750 тис. гривень. По 250 кілогривень за кабінет на рік. Анонімний коментатор на НГ вже порахував:
Цена вопросов не вызывает? 250 000 грн/12 месяцев/120 грн/метр = 173,5 метров. Это кабинет?
Оу, я ж забув сказати, що це для футбольних функціонерів. Їм же треба десь ворота встановлювати...

Знову таки, вже ні для кого не секрет, що всі ці люди живуть у паралельному всесвіті. В мене залишається тільки одне питання: якого ж милого той їхній ідеальний світ дає такі хрінові проекції на наш?

День трауру в Україні

Чувак
Originally posted by chornogora at День трауру в Україні


Рік тому, після затяжної хвороби, від рук ґвалтівника загинула Незалежна Україна. Їй було майже 19 років. Родичі, близькі та рух «ЗМІ без цензури» запрошують всіх, хто знав померлу, пом’янути її прощальною світлиною. Розміщуйте її в Інтернеті.

Tags:

Я все пойняв...

Чувак
 Я все пойняв, нічого нового більше не буде. Ну тобто зовсім, ніде і ніколи.

Пояснюю.

Всі ми знаємо що мале - це добре забуте старе. І стотищь або навіть просто сто років тому в глухому селі дівка, яка гарно співала це була вже ніфіга собі новина. І всі приходили її спів слухати. Ну або там теля якесь народилося з чимось зайвим, або навпаки без чогось потрібного. І всі одразу в шоці. А потім проходило півсотні літ, дівка ставала бабкою, теля з'їдалося і всі про це забували. забували

А нам тепер фіг шо забудеш. Навкруги ютуби, кеши гугла і яндекса, вся переписка вконтакті, фейсбуці знову в гуглі (тільки аська у всіх регулярно перетирається, але там все одно нічого цікавого і нового не могло народитися та й людей в ній дві каліки майже не лишилося.). 
 
Так от - нічого добре не забудеш. А тому джерела для чогось нового вжик і нема. Усім новаторам тяжко зітхати і скаржитися на долю. Три-чотири! Почали!
 

Про другу школу

Чувак
Як не дивно, процес "оптимізації", схоже, найкраще показує простим данєцкім житілям кого вони обрали рік тому.
Яскраво на цьому полі засіяла зірка другої школи. Про це вже кілька разів писав frankensstein. ngo.donetsk.ua опублікували записи зборів щодо цього всього. Тітонька погрожуе владі Донецька і всій партії Регіонів за одно, що буде їм великий і невідворотній піпець. І народ їй аплодує.
 
 
А директор каже, "Вам це не сподобається, але мені по***. Школу закриють"
 
 
Чого іщо закриєм?
 
З Податковим кодексом хоч і притихли, але на бухгалтерських форумах бухгалтери всіх рівнів та галузей мають величезний батхерт через те, що нові форми придумали, а як їх заповнювати ніхто не знає. Поясненть податкова не дає, телефон просто не беруть, бо самі не знають. А штрафи за неподачу звітів ніхто не відміняє. Я вже попросив одну людину, яка в цьому розуміється, написати щось. Якщо вона себе примусить, то може буде невеликий гостьовий пост, про те, як держава дбає про бізнес.
Чувак
Це все ми і так знаємо. Але коли все разом виразніше виходить.

 

Поділіться картинкою, перешліть знайомим. Сам взяв з navkolo.me

Rework

Чувак
Прочитав Rework. Не знаю чого я від неї чекав, але прочитати кортіло. Реклама така реклама...

З толку мене ця книга не збила, шоку не викликала (хоча автори обіцяли). Не знаю чому. Чи через те, що я такий геній, чи через те, що я читаю блог, в якому більшість есеїв з книги були викладені? Настанови типу "будь собою", "поводьтеся з клієнтами гарно" тощо. Але насправді в книзі є кілька моментів, які стали мені цікавими. Мабуть найбільш цікавою на даний час стала ідея про те, що бізнес не обов'язково має ставати великим. Можна залишатися невеликою, але успішною, компанією і обслуговувати мільйони клієнтів. До того в моєму мозку був майже нерозривний зв'язок "бізнес-велика компанія-купа народу", хоча перед очами було і є багато прикладів зворотнього.
 
Підсумовуючи, можу сказати що після прочитання останньої сторінки було невелике розчарування. Я (як завжди) чекав що я прочитаю книжку і вмить перетворюся на досвідченого підприємця із 20річним стажем. Але після того як трохи подумав над всім, що прочитав, зрозумів, що за пнями красивим маркетингом цієї книжки таки є ще й достатньо користі.