Здав сессію на 5.
Відтак вирішив, що маю право носити таку футболку.
Купив, там, де не чекав - в Ашані.

А я завтра пишу модуль (фє) і в ліс (ура!).

Попереджаю одразу, це трохи нетиповий для мене пост :)

Підозрюю, що всі ті, хто знає що таке ЖЖ, знають що таке wishlist. Раптом хто не знає, то зрозумілою всім нормальним людям мовою (хе-хе ;) ) - це список бажань. Найчастіше речей, але не обов'язково. Можливо ти хочеш з парашутом стрибнути, хто тебе знає. ЖЖисти про це знають, бо колись пройшла хвиля флешмобів з викладанням своїх вішлистів в журналах.

Коли я про них вперше дізнався, то сприйняв їх за чергову "соціальну" фігню в інтернеті, яких останнім часом - хоч греблю гати ("соціальне" та "інтернет" це слова, від сполучення яких у одному реченні мене вже воротить). Але тут раптом викрився страшний факт :)

Невеликий відступ
В цілях покращення своїх listening skills я слухаю дофіга англомовних подкастів. Зокрема твори команди English as a Second Language. Вони випускають кілька подкастів, які мені не дуже цікаві, але один English Cafe, приваблює тим, що вони розглядають різні теми з... як це назвати. Назвемо "Американознавство". То вони про якісь Американські території розказують, то про принципи виплати їхніх податків. І одного разу вони розказували про те як вони одружуються і народжують дітей. Основної частини я вже не пам'ятаю, але тут якраз і викрився оцей страшний факт (ти про нього ще не забув? а ти, не забула?).
Настільки ж невеликий заступ

Так от, виявилося, що американці зі всією своєю прагматичністю такі вішлісти роблять вже давно. Відколи не знаю, але сказали що це стара традиція :) Коли планується вечірка на весілля або з приводу народження дитинки, молоді, або, відповідно, батьки, пишуть ті речі, які їм знадоблятся в господарстві і відносять його в магазин. Потім на запрошеннях на вечірку пишуть щось типу "наш вішліст знаходиться у Амсторі (чи там в Метро, чим не магазин :))". І ті, хто збираються на вечірку, топають в цей магазин, там просять вішліст Петра і Марічкі і обирають для них подарунок з того списку, і потім обраний пункт з вішлісту викреслюється, щоб наступники не купили ще п'ять прасок чи додаткові десять тисяч памперсів. Диктор додав, щось на зразок: "звичайно, з вішлісту в першу чергу обираються найдешевші речі.... Але ж ми робимо ці подарунки для того, щоб показати свою турботу, а не просто оплачуємо потреби інших". Та ладно, друже, всі ми люди :)

Одним словом, мене це вразило. Це ж блін, зручно. І чому, наприлклад, в нас нічого схожого не придумали?

*В бортовий журнал*
Здається відпустило. Нарешті. Ура.

Я більше так не хочу. А як зробити щоб так не було, не знаю :) Але проблема освідомлена і формалізована - лишились дрібниці.

Новинами взагалі, і політичними зокрема, я цікавився кілька років тому. Кожного разу в час новин я йшов, сідав перед ящиком і слухав що ж там нового відбулося в моїй безмежно коханій країні.

З часом йти сідати за ящик я починав через день (як в бразильскому серіалі, якщо пропустиш серію, нічого не втратиш), потім вистачало новин раз на тиждень, підсумкових, а потім і зовсім без того почав спокійно обходитись. Але тут за останні два тижні неможливо було не почути про всі ці змови, загрози демократії тощо.

І от, вчора подивився я знов таки оті самі пісумкові новини... Ой не бути Юлі Президентом. А те як її на Інтері матросили, від душі, з розмахом, мене, щиро кажучи, вразило.

Не дав Бог Україні нормального лідера. Щось ми не те робим, що мали б робити. Невдаха це той, кому з двох нещасть дістаються обидва. А нам, таке враження, що й зверх того підкидають.

Що, тобі погано?
Мені ще гірше, точно.
*мати, багато матів*

Я тут ненароком дізнався про таке чудо, як Зілля, український антивірус.
Хто його робить я так і не зрозумів, але спробую стовідсотково. А то й перейду зовсім. Все одно я антивірусами користуюсь раз на тиждень :)

Дивно,  щось мало про Євробачення цього року говорять, раніше мало не кожний другий щось писав.
Ну то і фіг, цього разу я щось розкажу.

Почну, так, щоб потім більш плавно перейти :)
Приходько мені сподобалась. Заспівала добре, ефект зі старінням був сууперським. Молодчинка. Особисто мені вона подобається в нескінченну кількість разів більше, аніж Лобода (бо вона мені зовсім не подобається). Хоча я думав що вона буде ще гірше.
Тим не менш, мені було б приємніше якби нас представляла не вона. Я хоч і не шарю що там за скандали були, але легіонери-стрибунці якось не тойво :)

Переможець теж прикольний чувак. Пісня легенька, не напружує. Його стрибунці мене заперли ;)
Що мені найбільше сподобалось, то це те як Росія зробила його своїм переможцем (принаймні в окремо взятій країні). Шоу,  телефонування його бабусі в Білорусію, інтерв"ю з батьками, спогади як він був "тут".

Отак тре гуртувати націю, як каже один мій добрий знайомий - "весело, на кураже!" вухуууууууууу!

Сайт всяких креативниг фігнюшок  http://szymon.tumblr.com

Пара фоток для заманювання :)
Лавка егоїста

Годинник годинників :)
 

Чесно кажучи, розгубився :) як назвати не знаю

Начебто і сессія  в повному розпалі, а я щось спокійний як слон.
Аж дивненько якось трохи.

Оце хіба після роботи дико голова розболілась. Таке враження, що мій мозок супротивляється тому, що я ним користуюсь :)